A A A K K K
людям з порушенням зору
Відділ освіти, сім'ї, молодіжної політики та спорту Бахмацької міської ради

ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

Законодавча  база

 

 

Поради учням «Як протидіяти булінгу»

  • Уникай бешкетника й перебувай у товаристві друзів. Не заходь у туалет, якщо задирака знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом. Перебувай в оточенні приятелів у транспорті (у шкільному автобусі), у коридорах або на перерві – скрізь, де можна зустріти бешкетника. Запропонуй те ж саме своєму другу.
  • Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв'язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються бешкетники. Це змушує їх відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає великої кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч бешкетнику. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти. Іноді треба навчати дітей робити непроникний вираз обличчя, поки вони не позбудуться небезпеки (посмішка або сміх можуть провокувати розбишаку).
  • Дій хоробро, йди та ігноруй бешкетника. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись й піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи задираку, ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою, він, імовірно, утомиться діставати тебе.
  • Розкажи дорослим про знущання. Учителі, директор школи, батьки можуть допомогти припинити знущання.
  • Розповідай про це. Поговори з кимось, кому ти довіряєш, наприклад, із завучем, учителем, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради, і навіть якщо вони не можуть виправити ситуацію, це допоможе тобі відчути себе менш самотнім.
  • Усунь провокаційні фактори. Якщо розбишака вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, не бери його до школи.

Корисні правила-поради для  профілактики і подолання кібер-булінгу, для дітей:

1.      Не поспішай

            Не поспішай, не виплескуй свій  негатив у кібер-простір. Важливо домовитись із  дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю.

2.      Будуй свою репутацію

            Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ. net –мережа і «етикет»).  Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.

3.      Поважай факти

            Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками в зручний час.

Що ігнорувати

            Доречно ігнорувати поодинокий  негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібер-буллінг  на початковій стадії і зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор».  Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.

Коли ігнорувати не варто

            Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку міліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.

Нижче наведено ще декілька порад на випадок, якщо вас залякують або переслідують у мережі:

  • Повідомляйте про залякування в мережі, незважаючи на те, чи воно стосується вас безпосередньо. Позначайте такі випадки для розгляду командою YouTube. Блокуйте користувачів, які залякують або переслідують.
  • Ніколи не відповідайте на такі коментарі, адже це може лише погіршити ситуацію. Хоча це й складно, спробуйте ігнорувати образи.
  • Зберігайте та роздруковуйте образливі повідомлення, публікації, зображення чи відео, які ви отримали чи побачили.
  • Занотовуйте дату та час публікації образливих повідомлень, а також будь-які дані про особу, яка їх опублікувала.
  • Не передавайте відео чи повідомлення, метою яких є залякування в мережі, адже ви станете співучасником.
  • Якщо вас постійно ображають, спробуйте змінити свій ідентифікатор користувача, псевдонім або профіль.
  • Насамкінець, не ігноруйте випадки залякування інших осіб у мережі. Якщо ви натрапите на такий випадок, повідомте про це та запропонуйте свою допомогу – розкажіть користувачеві про CyberMentors.

Почувайтеся безпечно в мережі, використовуючи наведені нижче поради щодо запобігання залякуванню:

  • Не публікуйте в мережі особисту інформацію.
  • Нікому не повідомляйте свої паролі.
  • Обдумуйте свої висловлювання, перш ніж публікувати їх у мережі.
  • Поважайте погляди інших користувачів. Те, що ви з кимсь не погоджуєтесь, не дає вам права бути грубим або ображати інших.
  • Періодично шукайте відомості про себе в Google. Ви зможете побачити в мережі інформацію про себе, яка доступна іншим, а також змінити те, що вам не сподобається.

 

Три поради для протидії дискримінації та булінгу в школах в умовах воєнного стану

      У ваших класах уже з’явилися (або можуть з’явитися найближчим часом) учні, які приїхали з територій, на яких ведуться активні бойові дії. Як поводити себе та як пояснити учням, що перед ними рівні? А навіть якщо новеньких учнів і немає, як ставитися до приїжджих? Діти можуть ставити вам такі запитання, тож потрібно бути готовими до них.

       Перший акцент: допоможіть дітям вивчити правильну термінологію. Їхні нові однокласники (та й усі приїжджі загалом) не біженці. Люди, які знаходяться на території своєї країни, не можуть бути біженцями. Вони – вимушено переміщені особи (ВПО). Поясніть учням, що люди приїхали до більш безпечних регіонів країни тому, що були змушені, бо вони рятували дітей та себе, а не тому, що їм просто захотілося відпочити. За інших умов вони радо залишилися б удома, де в них є все: житло, гроші, робота, гідні умови для дітей тощо.

         Говоріть із учнями відверто. Зараз багато хто чує історії про вимушено переміщених осіб, які поводили  себе не надто чемно, а то і грубо, зі стороною, що їх приймає. Цілком можливо, що це обговорювали і в родинах ваших учнів. Поясніть дітям, що так, такі ситуації дійсно трапляються, люди взагалі різні, тож і поводять себе по-різному. До того ж варто зважати на стрес: постійні тривоги та звуки вибухів просто так не забуваються, люди справді травмовані, можуть поводити себе не так, як зазвичай. Але поведінка однієї людини не має впливати на ваше сприйняття інших людей. Не варто переносити ставлення до одного на всіх, це завжди помилкова стратегія, яка призводить до дискримінації. Також можна пояснити дітям, що, на жаль, і сторона, яка приймає ВПО, не завжди поводиться приязно. Є проблема упередженого ставлення до них як, наприклад, до «втікачів». Чому так? Бо люди різні. І учні мають це усвідомлювати.

            Варто розуміти, що війна завжди була родючим ґрунтом для дискримінації за будь-якими ознаками. Ті, хто опинився у вразливій ситуації, сприймаються як слабші, а то й як винні у тому, що сталося. А від цього до булінгу та дискримінації лишається лише крок. І в часи, коли вся нація має об’єднатися, знову з’являються полюси «ми» та «вони». Ми знову шукаємо відмінності (інколи навіть вигадуємо їх), звинувачуємо та ображаємося. Так, теперішня ситуація жахлива і неймовірно складна, але в будь-якому разі потрібно лишатися людьми та підтримувати одне одного. Тепер немає ніякого «ми» та «вони». Ми всі разом. Ми єдині.

           Звіряйтеся із чек-листом недискримінації

1. Поясніть дітям основні принципи недискримінації, толерантного ставлення до інших людей. Розкажіть про дискримінацію, якою вона буває та чому виникає.

2. Аналізуйте ситуацію: приділяйте особливу увагу особам, яких можуть дискримінувати. Стежте за ситуацією, а якщо побачите перші ознаки цькування - втручайтеся.

3. Завжди враховуйте лише факти, а не припущення або побоювання однієї зі сторін (або власні).

4. Розробіть план дій та варіанти розв’язання проблем (навіть гіпотетичних). Так ви будете готові та не витрачатимете час дарма.

5. Об’єднайтеся із колегами. Дискримінація – глобальне явище, із яким складно впоратися самотужки. Тож діяти разом – найкраще рішення.

       Оберіть стратегію дій.Є різні стратегії дій учителя, який бачить дискримінацію чи булінг. Але одне відомо точно: залишатися осторонь просто неприпустимо. Явище не зникне саме по собі. Краще працювати на випередження.

1.Встановіть суворі правила, створіть разом із дітьми статут для протидії дискримінації.

2.Учні мають розуміти, чому та чи інша поведінка буде неприйнятною та знати, що порушення правил призведе до негативних наслідків.

3.Проводьте тематичні виховні години, не бійтеся говорити про війну, її причини та наслідки.

І головне – вірте в нашу перемогу та діліться цією вірою з учнями!

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень