Відділ освіти Бахмацької РДА

Фінішує літня англомовна школа Бахмацької ЗОШ І-ІІІ ст. №1

         З кожним роком розширюється мережа загальноосвітніх навчальних закладів України у міжнародному проекті GoGlobal GoCamp. Цього року можливість запросити носія мови, англомовного волонтера з`явилася і в учнів та вчителів англійської мови Бахмацької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. Вони вдало презентували себе, створивши оригінальне відео, та потрапили до списку шкіл-переможців проекту.

         28 учнів 6-10 класів школи та вчителі англійської мови Вікторія Соболєва, Алла Міщенко, Інна Горіла в літній англомовній школі «ABC Camp» на базі пришкільного табору відпочинку з денним перебуванням дітей з неприхованим хвилюванням і радістю чекали іноземну гостю. Хлібом-сіллю зустріли волонтера з Філіппін, чарівну Еверлін Лебор Сабандон. Добра, розумна, завжди усміхнена і щира, вона легко і невимушено увійшла у шкільну родину. Протягом 3-х тижнів було проведено безліч заходів за напрямком «Здоров`я та спорт». Це групові та індивідуальні проекти, квести, екскурсії, перегляд відеофільмів тощо. Еверлін радо брала участь у всіх рухливих іграх, пропонувала свої конкурси, ділилася спогадами про  дитинство. Повсякденне спілкування англійською з учнями та вчителями цікаве та вмотивоване! У неї педагоги вчилися більш безпосередньому та рівноправному спілкуванню з школярами.

         А діти не давали Евер (так вони називали свого друга) жодної вільної хвилини: розпитували про її рідні Філіппіни, вподобання, подальші плани. Постійно супроводжували та спілкувалися.

         - Завдяки Евер учні здолали мовний бар`єр, стали більш вільними та розкутими у спілкуванні, - розовідає учениця 10 класу Катя Бикадорова, сім`я якої гостинно прийняла волонтера у свою оселю. - З першого погляду ми з мамою зрозуміли, що Евер проста і гарна людина, за цей час вона вже стала майже членом нашої родини. Ми швидко знайшли спільну мову, хоча інколи виникали кумедні ситуації. Так, одного разу, коли мене не було вдома, Еверлін вирішила приготувати рис з часниковим соусом. Вона намагалася англійською пояснити мамі, що їй потрібен часник. Мама пропонувала їй то борошно, то стрілки часнику, не розуміючи її. На щастя, Googl-перекладач допоміг у розв’язанні проблеми. Цікавим було й те, що звичні для нас, українців, буденні речі для Евер виявилися екзотикою: грядки з полуницею, дозріваючі яблука, блакитноокі та світлошкірі люди і навіть звичайна гречана каша. Найбільше всім моїм друзям сподобалася привітність Еверлін, енергійність, дитяча безпосередність, бажання безкорисно допомагати людям в усьому світі.

         Багато нового в свою чергу дізналася Еверлін і про нашу Батьківщину, відчувши за цей короткий час всю щирість і широту української гостинності.

Їй дуже сподобалася Україна, її клімат і природа, столиця Київ, наше затишне містечко Бахмач та його мешканці, вчителі та учні Бахмацької ЗОШ І-ІІІ ст. №1. Волонтерка знайшла тут багато нових друзів. Відзначила, що українські школярі надзвичайно розумні, допитливі, відкриті до всього нового, емоційні та чуйні. Разом з ними вона вчилася ліпити вареники, робити суші, ходила на прогулянки по місту, вела дружні бесіди в піцерії. Запам’яталися гості екскурсії до Національного історико-культурного заповіднику «Гетьманська столиця» місто Батурин, по місту Бахмач та у Бахмацьке вагонно-ремонтне депо, відвідування всеукраїнського фестивалю «Відродження українського села, його духовності і культури» в селі Піски. Еверлін була вражена різнобічними талантами українських дітей, адже вони гарно співають, танцюють, грають на музичних інструментах.

         На згадку про Україну у волонтерки залишилося багато спільних фото, відео, українських сувенірів, книжечка з побажаннями від школярів. Діти подарували національний оберіг ляльку-мотанку, яка стане оберегом  і для родини Еверлін. Прощання було зворушливе і трішки сумне, слова були зайві. Сподіваємося, що ця зустріч не остання, адже Еверлін ще не бачила справжньої української зими!

 



« повернутися до списку новин